Вітаю Вас, Гість
Депортація КРИМСЬКИХ ТАТАР 1944 р
    18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину, а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.

     11 травня 1944 року було прийнято  таємну постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм.

    Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3-й годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів,  більшість майна залишалася і була конфіскована державою.    Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.
    Під час головної хвилі депортації (18-20 травня)було виселено 180 014 осіб.
 
   Понад 2/3 із виселених кримських татар були спрямовані в Узбецьку РСР. Висилали також і у Казахстан.                                                                   
   Протягом 12 років до 1956 року кримські татари мали статус спецпереселенців, що означав різні обмеження в правах, зокрема заборону на самовільний  перетин кордону спецпоселення і кримінальне покарання за його порушення. Були випадки, коли людей засуджували до багаторічних  термінів в табори за те, що відвідували родичів у сусідніх селищах, територія яких належала до іншого спецпоселення.

   На відміну від деяких інших депортованих народів, що повернулися на батьківщину в кінці 1950-х років, кримських татар було позбавлено цього права формально до 1974 року, фактично — до 1989. Масове повернення народу до Криму почалося лише наприкінці «перебудови» 1989 року.

   Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.
  Після депортації радянський режим вдався до ліквідації  історичної пам’яті про кримську державність. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, (Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка).

  З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України, а також 17 квітня 2014 року Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».

   У 2016 році Верховною Радою України перейменовано 75 одиниць адміністративно-територіального устрою АР Крим та м. Севастополь, назви яких містили символіку комуністичного тоталітарного режиму.

   У 2012 році при фінансовій підтримці телеканалу аTR( ATR - перший кримськотатарський телеканал), було знято художній фільм «Хайтарма», сценарій якого заснований на реальних  подіях депортації кримських татар.    
                                                                                                      

    День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу  - це день пам'яті в Україні, що відзначається щорічно 18 травня, у річницю депортації кримськотатарськогонароду 1944 року.
   
Започаткований  12 листопада 2015  року постановою Верховної Ради України, тією ж постановою ВР депортація з Криму кримських татар визнана геноцидом кримськотатарського народу.